Як утримуються у місті зелені насадження, членам виконавчого комітету доповіла т. в. о. начальника міського управління ЖКГ Валентина Подойніцина. Площа зелених насаджень у місті, інформувала, становить 340,64 га, і вона повністю охоплена доглядом. Балансоутримувачем зелених насаджень є МКП «Бердичівкомунсервіс», що утримує та здійснює догляд за зеленими насадженнями, згідно із Статутом даного підприємства. До складу робіт з утримання зелених насаджень, згідно статутної діяльності, входять наступні роботи:
- прополювання квітників;
- посадка квітів;
- полив ваз;
- очищення газонів від опалого листя;
- косіння газонів;
- ліквідація аварійних, сухостійних дерев;
- омолодження дерев;
- кронування дерев;
- ручна стрижка живоплоту;
- підготовка та висадка саджанців;
- обрізання секатором порослі дерев;
- очищення газонів від опалого листя, трави, гілля, деревини.
Фінансування даних заходів здійснюється за рахунок загального фонду міського бюджету, на підставі щомісячних звітів про виконані роботи, після розгляду їх комісією з контролю за використанням коштів міського бюджету, що спрямовуються на виконання заходів Програми щодо утримання та ремонту елементів та об’єктів благоустрою міста Бердичева на 2020 рік. Дана комісія затверджена рішенням міської ради від 24.12.2020 №1042 «Про затвердження Програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою міста Бердичева на 2020 рік та прогнозів на 2021-2022 роки». До складу комісії входять спеціалісти управління ЖКГ та три депутати міської ради.
У своїй діяльності з догляду та утримання зелених насаджень МКП «Бердичівкомунсервіс» керується Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України, які затверджені Наказом міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105. Роботи по кронуванню дерев проводяться орієнтовно з 15 жовтня до 15 квітня в період мінімальної циркуляції соків – восени після опадання листя та навесні до розпускання бруньок.
Кронування дерев, що досягли своєї вікової межі проводиться в місті останні декілька років. Головна мета цього заходу – омолодження дерев, у яких припинився приріст. Відповідно до п.9.1.11.3. Правил утримання зелених насаджень в населених пунктах України «Помірне та слабке омолодження передбачає обрізання частини крони, а сильне –зріз крони до основи скелетних гілок»). Дані роботи також проводяться для убезпечення пішоходів та транспортних засобів від падіння гілок на тротуари, проїжджу частину та на дахи будинків, зменшення парусності крони, що дає можливість дереву протистояти буревію та шквальним вітрам які останнім часом частенько бувають.
Глибока обрізка зелених насаджень проводиться для того що прибрати гілки які заважають руху пішоходів, транспортних засобів, відкрити видимість дорожніх знаків, при цьому надавати форму дереву. Такі заходи також потрібні для проведення рівномірного обрізування крони дерев, що знаходиться в охоронній зоні ЛЕМ.
Під час омолодження допускається обрізка дерев навіть до основи скелетних гілок. Під час догляду за деревами застосовують такі види обрізання: формувальне, санітарне й омолоджувальне.
Формувальне обрізання дерев проводиться у рядових та алейних насадженнях з метою збереження природної або штучної форми рослин (колоноподібної, конусоподібної, кулеподібної тощо), рівномірного розташування скелетних гілок. Розрізняють слабке, помірне і сильне обрізання, ступінь якого залежить від виду дерев, їхнього віку і стану крони.
Санітарне обрізання виконують, щоб позбутися старих, хворих, сухих і пошкоджених гілок, в також гілок, спрямованих всередину крони або зближених одна з одною. Пошкодження гілки є основним джерелом утворення хворих та місцем розведення шкідників. Обрізанню підлягають також пагони, що відходять від центрального стовбура вгору під гострим кутом, щоб уникнути їхнього обламування.
Омолоджувальне обрізання застосовується на старих деревах, які втратили здатність до росту. Мета омолоджувального обрізання – не доводити дерево до повного припинення росту, а стимулювати новий приріст, збалансувати плодоношення та уникнути вітроламкості.
Здійснювати омолодження, згідно з «Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України» можна шляхом спилювання стовбурів дерев (особливо верби білої, граба, клена, ясена, липи, осики, тополі тощо) аж до самого пенька. Ця операція спричиняє швидкий та рясний ріст кореневої порослі, з якої можна формувати одно чи багатостовбурні дерева.
Після здійснення даних заходів дерева розвиваються з новою силою, і як ми бачимо на фото, просто розцвітають і стають безпечною окрасою міста. Таке омолодження дерев здійснюється і у інших містах України.
Дуже часто стоїть з виду ніби здорове, живе дерево, і тільки під час кронування виявляється, що всередині стовбура дерево гниле, трухляве, дуплисте. Дані дерева становлять значну загрозу для життєдіяльності мешканців.
Протягом 2019-2020 років в місто Бердичів були запрошенні неодноразово представники Державної екологічної інспекції Поліського округу (01.02.2019, 05.08.2019, 22.11.2019, 19.03.2020) на обстеження зелених насаджень по місту, які дають висновки та підписують відповідні документи на видалення зелених насаджень. На сьогоднішнє засідання виконавчого комітету запрошували представника екологічної інспекції, але в зв’язку з великим навантаження, пов’язаним з Чорнобильською зоною, на жаль, немає ніякої змоги кого-нибудь до нас направити.
На завершення доповіді Валентина Подойніцина підкреслила: у своїй діяльності щодо утримання зелених насаджень МКП «Бердичівкомунсервіс» жодним чином не порушує законодавство України. Всі роботи виконуються, відповідно до законодавчих актів і для прикраси нашого міста.
Після обрізання, подібного до того, що здійснює КП «Бердичівкомунсервіс», дерева всихають та вмирають. Цю думку до присутніх на засіданні виконкому прагнув донести бердичівлянин Богдан Гурський. З-поміж іншого, він відомий у місті тим, що активно порушує тему догляду за насадженнями у Бердичеві у соцмережах, критикуючи дії комунальників, тож молодого чоловіка запросили на засідання, аби почути його точку зору.
Останні роки, зазначив Богдан Гурський, у містах України встановлюють мораторій на вищезгадані методи обрізання. Ось і фахівці з Кропивницького (на рекомендовану ними наукову працю частково спирався у своєму виступі Богдан Гурський), начебто, довели: після подібного обрізання 10 % дерев гинуть у перший же рік. Те, що дерево вмирає, можна й не помітити, зауважив, адже сам процес вмирання у дерев може тривати близько 6 років. Правила утримання зелених насаджень не забороняють обрізати дерева «під пеньок», погоджується Богдан Гурський, але на те мають бути відповідні дефектні акти.
Виходить так, продовжує, що після обрізання розгалужуються і грубішають молоді пагони. Здається, начебто, що дерево зазеленіло, а воно, виявляється, впало у шоковий стан. Із часом стовбур починає гнити і дерево, зрештою, гине. Він не говорить про те, що не потрібно обрізати, наголошує Богдан Гурський: мова йде про те, аби переймати правильний досвід в інших міст. Як приклад наводить Львів, Бровари, Ірпінь, Кропивницький.
Можливість виступити дали і головному лісничому Бердичівського лісгоспу Григорію Івасюку – фахівцю з 50-річним стажем. Дерево – така само жива істота, як і людина, зазначив лісничий, і комунальники у своїй роботі з деревами мають почати з того, що розрізняти їхні породи та вік, адже термін життя тополь відрізняється від терміну життя, припустимо, лип, а дубів – від сосон. Сьогодні складається так, що дерева атакують дуже багато хвороб, продовжив Григорій Івасюк, і чим далі з роками, тим хвороб більше. Більш того, зона, в якій розташований Бердичів, вже на 400 км поглинута степом. А в умовах степу краще почуваються інші породи дерев.
Люди звикли до того, що раз є дерево, воно існуватиме завжди, констатував Григорій Івасюк, але у того є свій термін життя, і воно не може жити вічно. Старе і хворе дерево має бути прибране, а на його місці повинно з’явитися нове й молоде.
Він спілкувався з багатьма людьми з цього приводу, і думки у людей абсолютно протилежні, зазначив, у свою чергу, міський голова Василь Мазур. Та й у Бердичеві дерева на голову людям не падали, як у тому самому Львові. Утім, питання підняте і це добре: якщо справді позитивний досвід є, його потрібно вивчити. Є сенс поїхати до тих, хто його впровадив, і проаналізувати, як працюють люди, що з того позитивне, а що – ні. Адже, як доводить життя, теорія – то одне, але й є ще практика. Вивчаючи питання догляду за деревами, зазначив Василь Мазур, необхідно враховувати чимало різних чинників – хвороби дерев, вплив на них піщано-сольових сумішей, якими користуються взимку, сусідство з дорожніми знаками і, зрозуміло, безпеку людей. Попереду осінь, тож дане питання потрібно вивчити досконало. Окрім того, міський голова виступив із пропозицією розробити стратегічну програму озеленення міста. Із цілісною концепцією та з урахуванням успішного досвіду інших міст.
