На численні запити щодо надання відпустки працівникам, які мають дітей, управління праці, сім’ї та соціального захисту населення надає роз’яснення.

Однією з гарантій, які держава надає громадянам, є надання працівникам, що мають дітей додаткової соціальної відпустки.

Сімейним кодексом України визначено правовий статус дитини. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років, неповнолітньою – дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

За нормами Цивільного кодексу України якщо дитина до вісімнадцяти років реєструє шлюб, сама стає матір’ю (батьком) дитини, або в 16 років укладає трудовий договір, вона набуває повної цивільної дієздатності.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про відпустки» жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства групи А І групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі , яка взяла  під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства групи А І групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.

За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

Відпустка надається за календарний рік, незалежно від відпрацьованого часу та дати народження дитини.

У разі невикористання такої соціальної відпустки в календарному році чи декілька років підряд, працівник має право використати її в будь-який час.

Згідно ст. 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Управління праці, сім’ї та соціального

захисту населення