Розподіл майна Бердичівського району і, у першу чергу, доля комплексу приміщень районної лікарні стали темою зустрічі у с. Великі Низгірці. Голова Бердичівської міської територіальної громади Сергій Орлюк спілкувався з керівництвом, депутатами та старостами Семенівської ОТГ. Окрім того, участь у зустрічі взяли депутат Житомирської обласної ради Павло Чернявський та депутати Бердичівської районної ради.

Свою позицію з даного питання Сергій Орлюк вже висловлював перед представниками депутатського корпусу міської ради, і вона залишається незмінною. Спершу, ділячи майно, районна рада взагалі лишила поза увагою Бердичів, Скраглівку та Підгороднє. З другого разу, призначила міській громаді частку у 5,8 %, виходячи, начебто, з кількості населення двох сіл та знову не беручи до уваги місто. У районі шириться відверта неправда, мовляв, у планах Орлюка – взагалі закрити лікарню.

На сьогодні діє закон, згідно якого майно, що розташоване на території тієї чи іншої громади, переходить у власність цієї громади, нагадує Сергій Орлюк. На заклад у будь-якому випадку чекає оптимізація, звертає увагу, і, власне, не стоїть питання «Чия лікарня?» – питання у тому, як буде вона працювати далі. Не сьогодні чи завтра, а через пару-трійку місяців чи, припустимо, з 01.07.2021 року.

Наразі Бердичівська районна лікарня володіє чотирма пакетами медичних послуг, на яких базується її фінансування (для порівняння таких пакетів у міській лікарні – 19). Вже влітку з 4-х пакетів може залишитися максимум 2, і назвати тоді заклад лікарнею можна буде з великою натяжкою. Для більш-менш повноцінного функціонування потрібні чималі кошти, констатує міський голова Бердичева: держава вимагає наявність у приміщеннях ліфтів, пандусів, коридори мають бути чітко визначеної ширини, входи до вбиралень – певних розмірів і т. д.

У Статуті, затвердженому без погодження з міською громадою (у Семенівській ОТГ про нього теж чули вперше) лікарня визначена як спільне унітарне підприємство, продовжує Сергій Орлюк. Це саме по собі нонсенс: спільне не може бути унітарним (власників може бути або кілька, або один). За законом, лікарня повинна бути виключно унітарною. Статутний фонд, як вказано у документах, дорівнює нулю: як нуль можна ділити на кількох?..

З приводу чуток про прагнення голови міської громади закрити районну лікарню… На зустрічі з депутатами від міста Сергій Орлюк теж висловив своє бачення з цього приводу: заклад закривати ніхто не збирається, як і змінювати його цільове призначення. Як варіант, у приміщеннях райлікарні можна розмістити місцеву «вторинку», аби лікарі змогли працювати не на 2/3 зарплати чи мусили переїжджати до інших міст та країн, а працювати на повну.

А от що буде, коли побити майно лікарні на частки, – питання. Чи не виникне бажання у громад віддати їх у довгострокові оренди, аби вирішити власні поточні проблеми?.. Що буде, коли через час майно прийде у непридатність – спроби «впихнути» їх місту?..

Мешканці Семенівської громади мали справу і з районною лікарнею, і з міською, так що можуть порівнювати, зазначила, у свою чергу, голова Семенівської ОТГ Наталія Семенюк. У районі їх ледь не відмовлялися лікувати, мовляв, громада не платить, надсилали різні листи, виставляли різні суми. Тоді семенівці звернулися до міста: почали з одного відділення, а далі перейшли на повноцінну співпрацю. Спектр послуг у міській лікарні значно більший, аніж у районі. Є послуга – є рахунок – є оплата. На сьогодні громади склали Меморандум про співпрацю у сфері медицини, і мешканці Семенівської ОТГ, зі слів Наталії Семенюк, отримують належне та якісне медичне обслуговування. На рішення районної ради вона впливати не може, але висловити точку зору власну та очолюваної неї громади висловить, зазначила Наталія Семенюк.  

Жодних розбіжностей чи непорозумінь з питання, у чиїй власності повинна знаходитися районна лікарня, на зустрічі не спостерігалося. Сергія Орлюка підтримали і Павло Чернявський, і депутати райради, і депутати та старости Семенівської ОТГ. Думка однозначна: розберуть по часткам, пороздають кожен свою частку за копійки – не буде лікарні. Лише місто може взяти на себе повну відповідальність і вдихнути у заклад життя.