Кодексом законів про працю України не передбачено укладення між суб’єктом господарювання та найманим працівником договору на стажування та прийняття працівника на стажування.
На сьогодні існує тільки два види стажування: студентів та безробітних. В інших випадках «стажування» – це праця без належного оформлення трудових відносин, і, відповідно до ст. 265 КЗпП, юридичні та фізичні особи – підприємці, що використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) і виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку.
Крім того, працівник не може бути допущений до роботи без повідомлення до територіального органу ДФС про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Виключні випадки стажування: стажування лікарів, працівників з охорони праці, нотаріусів, адвокатів для набрання певного досвіду.
В інших випадках «стажування» – це праця без належного оформлення.
Відповідно до ст. 29 Закону «Про зайнятість населення», громадяни, які мають офіційний статус безробітного, можуть проходити стажування — професійне навчання працівників на виробництві, чи іншому підприємстві, організації незалежно від форми власності. У всіх інших випадках — роботодавець зобов’язаний оформити працівника на роботу з першого дня виконання ним трудових обов’язків, відповідно до вимог ст. 24 КЗпП.
Згідно умов ст. 29 Закону «Про зайнятість населення» передбачено проведення стажування для студентів. Також постановою КМУ № 20 затверджено Порядок укладення договору про стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів на підприємствах, в установах та організаціях і Типову форму договору про стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів на підприємствах, в установах та організаціях.
Строк стажування не може перевищувати шести місяців. А тривалість роботи під час стажування не повинна перевищувати тривалості робочого часу, встановленого законодавством для відповідної категорії працівників.
Запис про проходження стажування вноситься до трудової книжки.
З метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається, керівником може встановлюватись випробування. Відповідно до ст. 26 КЗпП, умова про випробування повинна бути зазначена в наказі (розпорядженні) про прийняття цього працівника на роботу. У період випробування на таких працівників поширюється всі вимоги законодавства про працю.
Нагадуємо: перевірка роботодавцем кваліфікації майбутнього працівника або навчання його навикам, необхідним для подальшої роботи, з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається, керівником (власником) може встановлюватися тільки випробуванням відповідно до умов ст. 26 КЗпП.
Управління праці, сім’ї та соціального захисту населення
