Рівно шість років тому місто Бердичів попрощалося з двома своїми синами, які героїчно загинули на Сході України, захищаючи територіальну цілісність і державний суверенітет України. Два Олександри, два солдати, обоє прийняли свою смерть у бою з ворогом та отримали посмертну нагороду – орден «За мужність» III ступеня. Такі різні люди – і такі схожі долі…
Життя десантника Олександра Пителя обірвалося на 31 році під час жорстоких та кровопролитних боїв за Донецький аеропорт 20 січня 2015 року. Спочатку його вважали зниклим безвісти, адже 21 січня було знайдено тільки його бушлат та військовий квиток. Похований в рідному селі Хмелище Бердчівського району. Вдома лишилися вагітна на той час дружина, 2 травня народився син померлого героя Олег, якого так і не встиг побачити батько.
Мобілізований влітку 2014 року снайпер-розвідник 54 окремого розвідувального батальйону Олександр Венгер був вбитий 25 січня 2015 року під Санжарівкою. Разом з Олександром тоді загинуло ще п’ять бійців 128-ї бригади та старший лейтенант 54 ОРБ Сергій Свищ. У цьому бою українським військовим вдалось знищити 3 танки та частину живої сили терористів. Вдома на 46-річного Олександра чекала мати, дружина, двоє синів, внук та внучка.
Зустрілися земляки у рідному Бердичеві 1 лютого 2015 року. Де в Гарнізонному Будинку офіцерів відбулася траурна церемонія прощання з полеглими героями. Після цього їх шляхи знову розійшлися: Олександра Пителя поховали у рідному селі Хмелище, а Олександр Венгер знайшов спокій на кладовищі селища Гришківці.
В понеділок, 1 лютого, Бердичівський міський голова Сергій Орлюк разом з матерями наших загиблих воїнів, за участю представників від депутатського корпусу міста та у присутності Гришковецького селищного голови Ірени Лісової, відвідали могили полеглих героїв у Гришківцях та Хмелище.
Бердичівський міський голова наголосив: саме завдячуючи таким хлопцям наше рідне місто не знає жахіть війни. Він запевнив, що бердичівляни завжди пам’ятатимуть про подвиг земляків. А місто шануватиме своїх героїв.
Сергій Орлюк висловив щирі співчуття матерям, які так рано втратили дітей. Подякувавши їм за те, що вони виростили синів героями і справжніми патріотами України.
