18 травня біля могили захисника України Радислава Атішева на Центральному цвинтарі було людно: рівно 5 років тому у промзоні Авдіївки снайперська ворожа куля обірвала життя 27-річного бердичівлянина. Пам’ять сина, земляка, бойового побратима прийшли вшанувати матір та близькі загиблого Героя, міський голова Сергій Орлюк, депутати міської ради, представники військового комісаріату, студенти та викладачі Бердичівського педагогічного коледжу, учасники бойових дій, разом з якими Радислав воював із ворогом.
Кажуть, його неповторна світла посмішка народилася разом із ним влітку 88-го. Навчався Радислав у НВК № 4 та 6-й школі. Завершивши навчання, обрав чи не найдальшу від війни професію – вступив до Бердичівського педколеджу на відділення «Музичне мистецтво». Далі продовжив навчання у Харкові – у державній академії культури.
Він мав просто неймовірний голос, чудово грав на кількох інструментах і, як жоден інший, підходив для ролі наставника такої само світлої, творчої і талановитої молоді. Та вже у квітні 2016-го Радислав Атішев вирушив на схід України. А у травні бійця під позивним «Ромео» не стало…
Вважається, що час загоює рани. Можливо, та лишень не ті, що утворилися в серцях матерів загиблих Героїв АТО/ООС. Здається, як уже ніколи не повернуться до рідних домівок їхні сини, так і не вщухне гіркий пекучий біль у душах згорьованих жінок. Минуло 5 років, а серце матері – Оксани Феодосіївни – й досі невимовно болить. Та ворожа куля, каже жінка, вбивши її сина, навічно засіла всередині кожного, хто любив Радислава. Місто не залишає її у біді, не залишає на самоті з горем матерів та батьків загиблих хлопців, за що пані Оксана дякує Сергію Орлюку й усім, хто намагається оточити їх щирою турботою.
Бердичівська громада сумує за кожним зі своїх синів, котрі віддали життя за Україну у зоні АТО, говорить міський голова. Війна стала для людей не просто словом – це важке сьогодення, втрати, материнські сльози, могили молодих чоловіків та меморіальні дошки. Але у той самий час бердичівляни пишаються тим, що серед них жили такі чоловіки – мужні, порядні, відповідальні, сильні духом. Такі, як Радислав Атішев, котрий змінив викладацький кабінет і високе мистецтво на поле бою й високу правду. Так, у Бердичеві сьогодні мирно й спокійно, констатував Сергій Орлюк, але місто добре знає ціну цьому мирному життю.
