Ким вони є? Чому сьогодні носять військову форму? Хто – їхній друг, а хто – ворог?.. Відповіді на ці питання лунали на території 26-ї артилерійської бригади ім. генерал-хорунжого Романа Дашкевича, де відбулися урочистості з нагоди пам’ятної дати: 5 травня 1920 року на цьому самому місці – площі для виправ гарнізону «Лиса Гора» – свій бойовий прапор із рук Головного отамана УНР Симона Петлюри отримала одна з найвідоміших бойових одиниць українського війська ХХ століття 6-та Січова Стрілецька дивізія. Освячення стягу та його передача відбулися за участі духовенства, громади, а також представників союзної Польщі.

Найгероїчнішою сторінкою в історії дивізії стала переможна оборона Замостя, коли лише одна українська частина у союзі з поляками не пропустили вперед цілу кінну армію Будьонного. Пізніше, українці відзначали: під Крутами вони захистили Україну, під Замостям – Європу.

У часи російської окупації бойовий прапор було втрачено, і ось сьогодні у бригаді презентували його повноцінну репліку, виготовлену на основі старих дивізійних фото та описів учасників тих подій.

Великою честю перебувати тут вважає для себе Генеральний Консул РП у Вінниці Дамян Цярціньскі. Як офіційний представник польського уряду, він засвідчив приємність від факту панування навколо атмосфери миру, взаємного розуміння і взаємної довіри. У Польщі усвідомлюють важливість співпраці з Україною, а України, в свою чергу, – з країнами НАТО, констатував дипломат. Поляки вже бачать позитивні результати від такої співпраці: стандарти, що запроваджуються в Україні, є запорукою того, що у майбутньому у випадку необхідності Україна й Польща зможуть разом стати на захист Європи.

Це дуже відповідально – отримати на почесне зберігання бойовий прапор стрільців УНР, зазначив у своєму виступі командир бригади Андраник Гаспарян. Але вони звикли відповідально виконувати будь-які завдання та свій військовий обов’язок, і так само успішно, як і місію оборонців України, здійснять місію оборонців стягу борців за незалежну українську державу. Російська Федерація намагається посіяти розбрат між країнами, які підтримують Україну, продовжив комбриг, і потрібно розуміти, що Польща – то друг, а не ворог. Саме її армійці часто доносять керівництву НАТО правду про те, що коїться у зоні АТО/ООС, про реальну роль росіян у цій війні.

Знову війна, знову в України той самий союзник і той самий ворог… На жаль, радянська історія позбавила українців правди, і сучасна нова Україна заслуговує на те, аби мати свою власну історію. У цьому переконаний міський голова Бердичева Сергій Орлюк. Правда – це головне, вважає, і люди повинні знати, хто їхній друг та союзник, хто – зрадник, а хто – ворог. Все у цьому світі будується на добрі й на правді, а мати під своїм захистом прапор славних пращурів – честь для воїна.

… Як і 100 років тому, на території бердичівських гармашів стоять разом українці та поляки – військові, дипломати, науковці, представники влади та громадських організацій. А прапор слугує символом україно-польського братерства у боротьбі проти спільного віковічного ворога – Росії.