Кажуть, нічого вічного немає у цім світі – все з ’являється і зникає. Незмінним і тим, що залишиться назавжди, є лише одне – шлях до школи… Першого дня осені цими шляхами стікалися до бердичівських шкіл маленькі й юні містяни. «Нова українська школа» принесла учням нове визначення – «здобувачі освіти». Але, як і шлях до школи, незмінним залишилися нарядні костюми й сукні, букети квітів, банти й краватки з метеликами, вишивані сорочки, новенькі рюкзаки, і, звісно, особливий блиск в очах, посмішки, хвилювання, розгубленість, пошук у батьківському натовпі своєї матусі й татуся, іноді сльози й неодмінно цікавість – що ж далі, з тими стінами, у колі таких само хлопчиків й дівчаток, поруч із тією, кого всі чомусь називають «другою мамою»?..
Цього святкового дня рівно 60 років виповнилося доріжці, що веде до Бердичівського міського ліцею № 15 – заклад відзначає шанований ювілей. Разом із початком нового навчального року свої перші 50 років відсвяткували у СЗОШ № 17. Ошатною та по-особливому урочистою зустріла своїх здобувачів та їхніх батьків 6-та школа.
Усю причетну до цих закладів учнівсько-батьківсько-педагогічну спільноту, очолювану Вандою Івасюк, Людмилою Харитоновою та Людмилою Патій привітав із 1 Вересня голова Бердичівської міської територіальної громади Сергій Орлюк.
В усі часи освічена людина користувалася особливою повагою у суспільстві, зазначив Сергій Орлюк. Вчитися та навчати – то дуже непроста справа, недарма науку «одягнули» у граніт. Але за освітою – майбутнє. Можна лише собі уявити, як тривали ранішні збори до школи в оселях бердичівлян, але яке ж то щастя дивитися на цих дітей, як же ж світяться обличчя вчителів початкових класів. Саме їм вкладати душу в маленьких школяриків, саме їм закладати фундамент для подальшого зростання та вдосконалення.
Нещодавно Україна також святкувала ювілей, нагадав Сергій Орлюк. Це були непрості 30 років, але це – український шлях, пройдений усім народом. Разом ішли, разом вчилися елементарним речам – любити й молитися за ближнього, чесно й віддано працювати, захищати свою землю від ворога. І все для того, аби Україна стала країною, в якій хочеться жити, а не з якої хочеться втекти. Сьогоднішні школярі поповнять лави будівничих такої України, переконаний міський голова.
В якості подарунків Сергій Орлюк презентував кожному закладу по партії ноутбуків. І понад усе, зізнався, йому хочеться, аби їх не довелося використовувати для дистанційного навчання. Лише «вживу», лише очі в очі, коли дорослі знання, досвід і мудрість з жагою вбираються юними серцями й розумом.
