6 мільйонів загублених життів, з яких чверть – життя дитячі… Знищення всіх і вся, де б вони не мешкали і якого віку не були б… Безпрецедентне «всеспалення» цілої нації – Голокост… Ніколи більше у світі не має статися подібного, а для того, аби пам’ятати та пропускати крізь себе ту жахливу сторінку історії, потрібно бути людяними і потрібно прагнути не забувати.

… Тому бердичівляни знову зібралися на місці масових розстрілів євреїв у часи 2-ї Світової війни. Згадували страшні 2,5 роки нацистської окупації, що коштували життя 38,5 тис. осіб, з яких 30,0 тисяч склали представники єврейської національності.

Небувалій нелюдській жорстокості протистояли людське милосердя й благородство. Земляки, сусіди, знайомі й незнайомі, траплялося, витягували невинних людей просто зі смертельної пащі. І через 80 років людство намагається зрозуміти тих, хто під самим носом у гітлерівців  давали притулок євреям. Не на годину, не на день, а, бува, на довгі місяці. В оточенні катів та доносів. Їх вважають Стовпами Милосердя і Правди – рятівників єврейського населення, Праведників народів світу.  

У 1941 Бердичів нараховував близько 72 тисяч населення – майже, як сьогодні. За лічені місяці було винищено мало не половину. Тому що так вирішили ті, котрі вважали себе надлюдьми. На переконання міського голови Сергія Орлюка, зберігати пам’ять про невинних жертв Голокосту, про звірства нацистів – святий обов’язок бердичівлян та народів світу. Інакше трагедія погрожує повторитися…

На зібранні лунали спогади, вірші й молитви… Закатованих євреїв вшанували Хвилиною мовчання. У знак світлої пам’яті про них та про подвиг Праведників поклали квіти до пам’ятного знаку та до могил жертв Голокосту.