У соцмережах ширяться фото та відео, на яких істинні патріоти України й рідного Бердичева укріплюють місто.

І ось прохожі фотографують та знімають встановлені людьми блокпости, стратегічні об’єкти, об’єкти інфраструктури, тих, хто у випадку необхідності зі зброєю у руках битиметься з ворогом не на життя, а на смерть. На фото і кадрах – техніка (у тому числі, й військова та спеціальна).

Насправді, для перемоги та збереження людських життів часто робиться неможливе.

… і мало не одразу ці неймовірні зусилля опиняються під загрозою звестися нанівець! Чого прагне той, хто виставляє такі фото й відео на огляд мало не всьому світу? Зібрати пару-трійку «вподобайок»? Показати усім, що одвічно мудрий та гуморний Бердичів – місто, в якому рішуче готові не дати ворогу у ньому оселитися? В якому гостинні й добрі лише до таких само гостинних і добрих?

Світ уже дізнався про українців – про подвиги кожного з населених пунктів України, що своєю звитягою й рішучістю шокують озброєних російських зайд, оселяючи в тих неприхований розпач і жах.

Сьогодні головне – не в тому, щоби на своїй сторінці показати, що Бердичів – то Україна. Буде потрібно – покажемо реально. І коли рускоє воєнноє всьо пойдьот за адресою, вказаною Героями Зміїного, тоді й пофотографуємо і зафільмуємо, і виставимо в усі можливі мережі.  

Але зараз подібні речі можуть зіграти на руку путіну. Не видаваймо росіянам та їхнім посіпакам все, що ми тут для них припасли! Не інформуймо у мережах про те, що десь, щось, начебто, почули! Не розповсюджуймо відвертих нісенітниць! Не звинувачуймо одне одного у всіх смертних гріхах! Це – не допомога і не єдність! Більш того, це, скоріш за все, схоже на диверсію – несвідому чи цілеспрямовану. А як в Україні ставляться до диверсантів, вже відомо.

Укріплюймо наше місто! Будьмо небайдужими, сильними та мудрими! Не гонімося за порожнім, а б’ємося за високу мету і справедливу перемогу!

Слава Україні!

Ну а «рускій воєнний корабль»…