Відділ з питань праці та соціально-трудових відносин інформує, що умови і розміри оплати праці працівників за період відрядження підприємства визначають самостійно в колдоговорі або іншому локальному акті підприємства, з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством.

Норми Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59 (із змінами), поширюються лише на органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за бюджетні кошти.

Госпрозрахункові підприємства питання стосовно відряджень мають врегулювати в колдоговорі підприємства з дотриманням мінімальних гарантій, встановлених законодавством.

При оплаті днів перебування у відрядженні враховують положення статті 121 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП), за якою працівникам, яких направляють у службове відрядження, оплату праці за виконану роботу здійснюють відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.

Якщо ж працівник спеціально відряджений для роботи у вихідні або святкові й неробочі дні, то компенсацію за роботу в ці дні виплачують згідно з вимогами статті 107 КЗпП у подвійному  розмірі годинної або денної ставки.