Війна, котрій деякі пророчили від сили пару-трійку днів, триває вже понад 50 діб. За цей час частина населених пунктів України зазнала чималих втрат серед мирного населення, серйозно пошкоджено, а подекуди повністю зруйновано об’єкти життєдіяльності міст та сіл – від тих, що відносяться до критичної інфраструктури і до дитячих садків, шкіл, лікарень, закладів культури, житлових багатоповерхівок та приватних будинків. З-поміж іншого, ворожі ракети й бомби цілеспрямовано пускали на адміністративні будівлі.

Містяни не перестають дякувати Збройним Силам України, самому Господові та Матері Божій за те, що до сьогодні у Бердичеві тихо. Люди мають можливість ходити на роботу, до магазинів та ринків, користуватися громадським транспортом, проводити вільний час, прогулюючись містом.

Разом із тим, сигнали повітряної тривоги лунають із незавидною періодичністю. А разом з оголошенням сигналів на просторах соцмереж лунають заклики терміново проходити в укриття. Із розумом ставитися до звуків сирени настійливо просять і самі військові. Мова ж бо, вкотре пояснюють, йдеться про життя. Про життя дорослих і, що надважливо, про життя дітей.

Знаючи про збочену любов путіна та його поплічників до різного роду «сакральних» дат, фахівці припускають, що у цей період – Великодніх свят та 8-го й 9-го травня – росія може посилити ракетно-бомбовий тиск на Україну. Попереджають про це людей, не задля того, аби ті панікували, а заради збереження життя.

У той самий час тривожна сирена не в змозі змусити деяких бердичівлян залишити разом зі своїми дітьми ігрові майданчики. Лунає сигнал тривоги, а на майданчику, що розташований зовсім поруч з адміністративною будівлею, не припиняються ігри й розваги. Приспані багатоденним спокоєм батьки так само спокійно спостерігають, як бавляться їхні маленькі доньки, сини, онуки.

Що потрібно для того, аби дотримуватися загальноприйнятих у всьому світі правил?.. Вибухи?.. Так наші вояки, щоразу доводячи необмеженість людських сил й відданості своєму народові, не дають впасти смертоносному залізу на нашу землю. Чи варто нехтувати закликами професійних військових, представників міської влади, котрі не стомлюються нагадувати про необхідність перебування в укриттях під час дії повітряної тривоги?..

Звісно, можна сказати, що кожен вирішує за себе, але відповідальність за маленьких українців – у першу чергу, на їхніх батьках. І тут слід не забувати про можливі наслідки своєї легковажності. Ще нікому не вдавалося відмотати плівку назад і відмінити трагедію. Уникнути ж цієї трагедії цілком можливо.

Примітка: фото зроблено у час, коли тривогу не оголошували. Втім, як довела практика, при звуці сирен народу на майданчику суттєво не меншає…