Тим, хто у боротьбі за волю й кращу долю України не дожив до сьогодні, цвіту українського народу, його славним синам та донькам-борцям за Україну єдину й незалежну присвятили дійство з нагоди Дня Героїв працівники Публічної бібліотеки бердичівської громади.
Згадували лицарів Київської Русі та відчайдухів-козаків, вірних Україні до останнього подиху Січових стрільців, вояків УНР, ОУН та УПА, самовідданих Героїв Революції Гідності, котрі голіруч йшли проти озброєних псів злочинного режиму й проти снайперських куль. Віддавали шану Героям новітньої історії України – своїм батькам й матерям, синам і донькам, друзям, сусідам, колегам, землякам-бердичівлянам та всім українцям, які рішуче й боляче дають по зубах велетенській ординській зграї рашистів, відправляючи тих до пекла.
Через відкритий «поетичний» мікрофон говорили від імені багатостраждальних, але незламних українських міст-героїв, від імені згорьованих матерів, від імені дітей, котрим у свої такі ще ранні роки довелося побачити й пережити зло в його істинному обличчі.
Висловити свої почуття через поезію міг будь-хто з бажаючих – самі бібліотекарі, ще зовсім юні хлопчаки, міський голова, сімейне подружжя, директорка Палацу культури, донька військового, молодий чоловік. Читали вірші, ділилися думками – своїми особистими й тих, хто боронить нині українську землю від звір’я, яке вирішило, що «может повторіть»…
Із повагою, захопленням, вірою та надією дивиться на своє військо Україна. А те щосекунди доводить всьому світові, як звитяжна нація українців може крок за кроком знешкоджувати та наводити суцільний жах на, здається, безмежне зло.
У День Героїв Україна та Бердичів схиляють голови у глибокому сумі за загиблими у різні епохи співвітчизниками. А піднявши, стискають зуби й кулаки і продовжують бити звіра-агресора. І битимуть доти, доки той, піджавши хвоста, не втече до своєї вічної й безпросвітної тайги.
Тож тримаймо стрій і пам’ятаймо:
«Ми є. Були . Ми завжди будем.
Не малороси ми, а нація, народ!
Наш гордий дух і волю не прогнути
Ніяким «градам» й армії заброд».
