Бердичів

міська рада

До Бердичева евакуювали підопічних Комишівського психоневрологічного інтернату з Донеччини

1-23

Бердичів продовжує приймати внутрішньо переміщених осіб, які рятуються від війни. На Житомирщину евакуювали 91 підопічного Комишівського психоневрологічного інтернату, що на Донеччині. Завдяки злагодженим діям Житомирської обласної військової адміністрації та Департаменту соціального захисту населення, людей вдалося вивезти із небезпечної зони, де ведуться бойові дії. Бердичівський геріатричний пансіонат став прихистком для 35-ти жінок. Усі вони з інвалідністю, передпенсійного та пенсійного віку. 12 жінок довелося транспортувати на ношах, оскільки вони не здатні самостійно пересуватись.

Нових підопічних геріатричного пансіонату навідав Бердичівський міський голова. Зі сльозами на очах переселенки поділилися болючими спогадами про те, як тривалий час жили під постійними обстрілами, адже інтернат розташований поблизу міста Селідового, що за 40 кілометрів від Донецька. 67-річна Ольга Мартиненко пригадала, як усі гуртом пережили ракетний обстріл: жінки саме дивилися телевізор, коли пролунав настільки потужний вибух, що аж повилітали вікна. Російська ракета упала прямо на майданчик для прогулянок на території інтернату. На щастя, усі залишилися живі. Після цього було прийняте рішення про негайну евакуацію.

Сергій Орлюк перевірив умови, в яких поселилися гості, і пообіцяв, що у Бердичівському геріатричному пансіонаті їм забезпечать комфортне проживання, належний медичний та санітарний догляд, бо тут таке правило – кожна потреба людини повинна бути задоволена. Переселенки подякували адміністрації закладу за теплий прийом. Кажуть, на новому місці їм подобається навіть більше, ніж у Комишівці, адже тут добре харчування, затишні кімнати, уважний і привітний персонал. Сергій Орлюк, у свою чергу, передав пансіонату кисломолочні продукти та банно-пральні засоби. Директорка закладу Тетяна Переходкіна озвучила керівнику громади нагальні потреби закладу, серед яких потреба у фахівцеві-психологові.

Нині бердичівська громада вже прихистила понад 10 тисяч людей, які змушені втікати від війни, і за потреби робитиме це й надалі.