Серед безлічі чорних сторінок, з яких, з-поміж іншого, складатиметься історія звитяжного протистояння між нескореними українцями та рашистськими агресорами, будуть свої найчорніші. Одну з таких сторінок присвятять подіям, що сталися у серпні 2014-го на Донеччині під Іловайськом.

Після того, як в силу різних причин угрупування українців потрапило в оточення, було досягнуто домовленості про організацію відходу наших підрозділів через так званий «зелений коридор». Військові розпочали виходити попередньо визначеними маршрутами – росіяни прийнялися впритул гатити по ним з усіх видів зброї. В Іловайському котлі загинули 366 оборонців України, понад чотири сотні отримали поранення, десятки наших вояків потрапили у полон чи зникли безвісти.

А росіяни довели раз і назавжди: вони – то дикунське плем’я, якому не може бути віри ні в чому, яке не збирається дотримуватися ані законів війни, ані військової честі, ані належності до людей взагалі.

Тоді, у вогняно-вибуховому пеклі, на захист своїх славних синів стали соняхи… Вони, як могли, приховували їх, приймали на себе смертоносні удари та падали разом із нашими хлопцями, підкошені кулями й уламками снарядів. І навіть, розуміючи, що синове тіло вже неживе, сонячні квіти стелилися на землю, аби падати було неболяче, аби лежалося м’яко…

29 серпня – День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Ми пам’ятаємо кожного… І доки житимуть українці, доки проростатимуть із нашої землі зерна соняхів, житиме й світла пам’ять про полеглих українських Героїв.

Із шаною та вдячністю – Бердичівський міський голова Сергій ОРЛЮК