Бердичів

міська рада

Вони – то Любов, яка чує Серцем: у Бердичеві День людей з інвалідністю відзначили представники Українського товариства глухих

1-2

Коли ці люди збираються у Публічній бібліотеці бердичівської громади, здається, що навколо святкують День Посмішок. Їхні відкриті, усміхнені обличчя й мила бешкетність не залишають нічого іншого, як теж посміхатись та ділитися душевністю. Так вони і спілкуються вже не один рік – місцеві бібліотекарі і представники міської первинної організації УТОГ.

Тож нічого дивного не було у тому, що Міжнародний день людей з інвалідністю активісти осередку, очолюваного Мариною Криницькою, відзначали саме у стінах бібліотеки на Вінницькій. У гості до винуватців дійства з Грамотами, Подяками й подарунками завітали міський голова Сергій Орлюк, його заступниця Олена Петрівська, начальниця управління сім’ї та соціального захисту населення Наталія Омельянчук, помічниця-консультантка народного депутата України Богдана Кицака Юлія Чепак, колишня багаторічна очільниця первинки Василина Шаповал.

Говорили, зокрема, про незламність, зґуртованість та життєвий оптимізм, що ними зазвичай наділені люди з інвалідністю. Про те, що кожна така людина – то окрема велика історія, надія та віра. Що увага, милосердя і турбота – поняття щоденні, і це те, з чим потрібно йти до таких людей.

Єднання врятує Україну, переконаний Сергій Орлюк. Єднання наших славних воїнів посеред страшної виснажливої війни. Єднання тих, хто у тилу, з тими, хто на фронті. Єднання з Богом і зі своїми ближніми. Єднання довкола спільнот людей з інвалідністю. Єднання всередині організацій, що об’єднують таких людей. Українці сильні, констатував Сергій Орлюк, і не секрет, що часто люди з різного роду порушеннями – сильніші за тих, у кого таких порушень немає. Суспільство має їх чути, бачити, розуміти, і тоді воно стане ще потужнішим, Україна – успішнішою, а люди з інвалідністю – щасливішими.

На усі слова й зізнання, що вітали на їхню адресу, підопічні Марини Криницької відповіли справжнім співочо-театральним дивертисментом. Все було, як завжди, із душею, зі світлим настроєм, гумором, легкою іронією – над собою і над рисами, притаманними людям. На сцені панувала Любов, яка чує Серцем…