Здається, росіяни й досі не розуміють, у що вв’язалися. На чию землю вони посміли ступити, який народ винищувати, з яким військом мірятися силами. Не розуміють, що навіть найгрізніша техніка нічого не варта, коли по той бік свою землю захищають справжні Воїни. Вони мають великі серця, а в серцях – любов. До України, до її людей, до родин, до життя. Любов – то надпотужна сила. І коли русняві варвари намагаються розтоптати все те, що є дорогим серцю українського Воїна, його внутрішня надпотужна сила перетворюється на пекельну хвилю.

Окупанти не здатні осягнути просту, здавалося б, річ: коли до Господа вирушає український Воїн, вся його міць, сила, звитяга передається кожному українцеві. І те, що для його побратимів, для всього українського народу стає світлою непереможною силою, для ворога обертається пеклом на землі.

Їм обом ще не було 30-ти – Максимові Сторожуку та Павлу Кобилянському… Максим геройськи загинув на Донеччині, Павло дав свій останній бій на Луганщині.  Горе й сльози нині в їхніх родинах, адже земне життя кожного могло бути довгим і щасливим… Наші славні земляки нині – поруч із Господом, а все те світле, чим наповнені були їхні серця – в наших Захисниках, в нас із вами. На Максима й Павла чекають вічна пам’ять й шана, на тих, хто народив їх і зростив – уклінна дяка. А на ворога – справедлива кара.

Бердичівський міський голова Сергій Орлюк, Бердичівська міська рада, її виконавчий комітет та уся багатотисячна громада глибоко сумують з приводу загибелі Максима Сторожука і Павла Кобилянського та щиро співчувають рідним і близьким Героїв. Бердичів та Україна будуть пам’ятати, помстяться і переможуть!