Комусь, напевне, важко буде навіть уявити, що все те яскраве мистецьке багатство, презентоване у виставковій та прилеглій до неї залах Музею історії м. Бердичева, – творіння однієї людини. Втім, так воно і є. Варто просто згадати, що бердичівська земля зростила й дала Україні й світу багатьох культурних митців, і ця людина, котра увібрала в себе чимало різних талантів, є однією з таких особистостей.
Про частину з цих талантів можна дізнатися з назви виставки – «Театр. Живопис. Графіка…» Там само міститься й ім’я митця – Валерій Кулавін. Позмагатися за кількістю з вміннями та творчим досвідом пана Валерія можуть, здається, лише його спеціальності та почесні звання. Головні – сценограф і художник-постановник. А далі – лауреат багатьох премій, серед яких – премія ім. Л. Українки, член Національної спілки художників України, учасник великої кількості фестивалів, їхній призер та володар Гран-Прі, до творчого доробку якого входять близько 150 вистав української та світової класичної драматургії. Вважається, що Кулавін – єдиний на Житомирщині сценограф. Майже 30 років він віддав роботі у Житомирському академічному музично-драматичному театрі ім. І. Кочерги. Доклав своє натхнення та вміння до створення польського театру ім. Крашевського у Житомирі. Останні роки працює художником-постановником у бердичівському «Театрі на Європейській».
Власне, ретроспектива робіт Валерія Кулавіна дає чітку уяву про те, чому присвятив він майже все своє життя. У залах – ескізи декорацій та костюмів до опер, балету, до вистав та мюзиклів. А ще – соковиті натюрморти й пейзажі та чимало всього, від чого не відірвати око і що заворожує.
Багатогранність таланту Валерія Кулавіна вражає поціновувачів театрального мистецтва й живопису. Вразила вона й Сергія Орлюка. Зі слів міського голови, дана ретроспектива – чергове свідчення того, наскільки багаті Україна й Бердичів на поцілованих Богом Майстрів. Про них повинні знати люди, повинні знати діти, котрі роблять перші кроки у мистецтві. Свого часу творчий шлях Валерія Кулавіна розпочався з того, що він отримав пензель з рук батька. «Тримай… Пробуй…» Тож хтозна, можливо, побачене на цій виставці зміцнить юні таланти у думці стати істинними майстрами від культури.
Ті, хто потрапили на відкриття ретроспективи, вже встигли охрестити її «виставкою-театром». А театр, як відомо багатьом, з-поміж іншого, наповнює душу. Організатори виставки запрошують бердичівлян та гостей міста здійснити таке наповнення, відвідавши музей будь-якого дня, окрім понеділка, з 09:00 до 17:00.