Злість, образа, заздрість, гнів — з дитинства нас вчать, що є «погані» почуття, яких потрібно уникати та соромитись. Як приємно врешті дізнатись, що почуття не діляться на погані і хороші. Вони усі нормальні, природні і з’являються, аби повідомити вам щось про вас самих. Злість може бути такою ж корисною як любов — і війна довела це.

Бути у гармонії з собою — означає помічати, приймати й проживати будь-які свої почуття, аналізуючи їх причини. А єдине, на що почуття справді діляться — то це на ваші і чужі. І кордони вираження наших почуттів закінчуються там, де починаються кордони іншої людини.