«Лишень не було би війни»… Свого часу ця фраза, так часто згадувана на урочистостях з нагоди 9 травня, перетворилася мало не на штамп. Чуючи її на черговому заході, школярі навряд чи заглиблювалися у сенси, які вкладали в неї їхні дідусі й бабусі.
Війна з росією змусила українців згадати цей вислів і пропустити крізь себе всі його сенси. Війна – це дуже страшно. Війна – це смерті людей. Незнайомих тобі та найрідніших тобі. Це, коли боляче цілодобово. Це, коли завмираєш, обдаючись потом, помічаючи, як у двір твоєї багатоповерхівки заходять військові й цивільні, котрі несуть із собою трагічну звістку в одну з квартир… Сповіщення про смерть…
Олег Гаджієв… 48 років… Той вік, коли попереду ще купа планів, а всередині сила, енергія і пристойний багаж життєвої мудрості. Нині людей такого віку часто називають фундаментом країни. Однією з міцних та надійних цеглин такого фундаменту був бердичівлянин Олег Гаджієв.
Закінчивши 15-ту школу, Олег пішов служити до армії. Після – вирішив не йти до університетів, а працювати. Так склалося, що робота на м’ясопереробному виробництві, стала справою, з якою пов’язав життя. Чоловік був одним із тих, кому гроші давалися заслуженою, відданою й нелегкою працею. За це його й цінили та поважали близькі, друзі та знайомі.
Воювати з клятими рашистами Олег Гаджієв пішов сам, за власною волею. Ворога бив, як жив – віддаючи всього себе, відповідально ставлячись до кожного поставленого завдання. Під час виконання одного з таких завдань – 23 листопада, на Бахмутському напрямку – стрілець стрілецької роти, солдат Олег Гаджієв геройськи загинув.
Вічна Пам’ять і Шана тобі, Герою! Честь!
Бердичівський міський голова Сергій Орлюк, Бердичівська міська рада, її виконавчий комітет та уся багатотисячна бердичівська громада глибоко сумують із приводу загибелі Олега Гаджієва та щиро співчувають його рідним і близьким. Бердичів та Україна будуть пам’ятати, помстяться і переможуть!