Потужний спортивний форум протягом двох днів проходив у Бердичівській ДЮСШ ім. В. Лонського: на честь спортсменів і тренерів, котрі захищають Україну від російських агресорів, у закладі влаштували відкритий обласний турнір із вільної боротьби серед юнаків та дівчат. Турнір відбувся за підтримки відділу молоді та спорту Бердичівської міської ради, управління національно-патріотичного виховання, молоді та спорту Житомирської ОВА, відділення НОК України у Житомирській області, команди ДЮСШ ім. Лонського.
Спорт – це, з-поміж іншого, витримка, іспит на яку учасники змагань пройшли успішно ще до того, як вийшли на килим: через кількагодинну повітряну тривогу церемонія відкриття дещо здвинулася у часі. Втім, з дистанції не зійшов жоден із близько 350 учасників турніру, які представляли Житомирщину, Вінниччину, Київщину, Рівненщину.
Усіх їх привітали почесні гості спортивного дійства: Бердичівський міський голова Сергій Орлюк, начальниця Бердичівської РВА Людмила Димидюк, начальник управління національно-патріотичного виховання, молоді та спорту Житомирської ОВА Сергій Козловець, секретар Бердичівської міської ради, виконавчий директор обласного відділення НОК України Богдан Коляда, віце-президентка обласної Асоціації спортивної боротьби Марія Власенко, головний суддя змагань Віктор Рус.
Виступаючі подякували ЗСУ за можливість проводити подібні турніри, за змогу виховувати сильну й патріотично налаштовану молодь, набувати змагального досвіду, вчитися йти вперед до перемог, гідно відповідати на наступи суперника. Ці незламні юнаки та дівчата, переконані, любитимуть спорт і любитимуть Україну.
Відмінною мотивацією для них, думається, стали зустріч та спілкування з окрасою вітчизняної борцівської школи – чемпіонкою Європи U20, U23, срібною призеркою чемпіонату світу U23 серед жінок Іриною Бондар та Заслуженим майстром спорту України, срібним призером Олімпійських ігор Валерієм Андрійцевим.
Три перші роки він ходив на заняття боротьбою з великою неохотою, розповів юній борцівській спільноті віце-чемпіон Олімпійських ігор. Звідки має взятися бажання займатися спортом, коли мало не всі навколо – сильніші за тебе і раз за разом кладуть тебе на лопатки?.. Допомогли тренер Анатолій Задорожний та власні бійцівські якості. Валерій вперто тренувався день за днем. Прийшов час, і він переміг свого постійного конкурента. Значну роль у формуванні його потенціалу зіграли обласні змагання. І наступним етапом на яскравому й водночас дуже нелегкому борцівському шляху стало обласне чемпіонство. Ти – чемпіон області, хіба не круто, здавалося б? Аж ось – поїздки на чемпіонати України… і знову прикрі поразки. І знову тренування. І золота медаль, як винагорода, на національному рівні. Що обиратиме Європу чи світ, запитали якось Валерія тренери. Він відповів, майже не думаючи: «І те, й інше». І став одним із кращих в Європі й у світі. А згодом – і срібним призером Олімпійських ігор.
Справжній спортсмен – це не той, котрий розвивається виключно у спорті, звертає увагу юнацтва Валерій Андрійцев. Хочеш бути істинно сильним – вчись! Навчайся історії, математиці, літературі, усім наукам, що їх викладають у школі. Інакше міць твоя не вартуватиме майже нічого. Щодо наглядного прикладу неосвіченої сили, невігластва та обмеженості, то він зовсім поруч, нагадує зірковий борець: це – ворог, з яким воює Україна.
