Надлюдських зусиль докладають вітчизняні Сили оборони, аби не дати розповзтися українською землею російській наволочі. Скажена виснаженість вимушена поступатися сталевій волі до перемоги, незламному прагненню покарати окупантів, які надумали перетворити вільну Україну на звихнуту на власній псевдовеличі росію. Гинуть наші хлопці й дівчата, голови родин і ще зовсім юні – люди, котрі складають основу української держави…

На Донеччині геройськи загинув Петро Шевчук. Вирушив у засвіти в самому розквіті сил – у 36 років. Воїн-Захисник, котрий зробив все, що міг, заради того, аби українських міста та села не захлинулися у кривавому рашистському болоті…

Петро – уродженець Пулинського району Житомирщини. У Бердичеві навчався у місцевій школі-інтернаті. Закінчив житомирське училище № 5: мав хист до роботи руками, планував працювати лицювальником-плиточником. Оздоблювати людське життя красою та комфортом. Мешкав та працював у Бердичеві: війна застала Петра на посаді пресувальника виробів із пластмаси.

У травні 2023-го Петра Шевчука мобілізували. Завдяки особистим якостям очолив відділення взводу протитанкових ракетних комплексів роти вогневої підтримки. Разом із побратимами з 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади доблесно боровся з агресорами. Останній свій бій солдат Шевчук прийняв у Покровському районі Донецької області 16 грудня. Бив рашистів, доки не впав бездиханним на рідну землю…

Вічна Пам’ять та Шана тобі, Герою. Честь!

Бердичівський міський голова Сергій Орлюк, Бердичівська міська рада, її виконавчий комітет та уся багатотисячна бердичівська громада глибоко сумують із приводу загибелі Петра Шевчука та щиро співчувають його рідним і близьким. Бердичів та Україна будуть пам’ятати, помстяться і переможуть!