Вікопомний бій під Крутами… Символ героїзму молодих українців, котрі в ім’я Незалежності української держави без остраху виступили проти переважаючих сил більшовицького ворога, згадували у молодіжно-волонтерському центрі «М-Формація».

29 січня 1918 року оборонна операція під залізничною станцією Крути за участі українських вояків та добровольців на чотири дні унеможливила наступ червоних на столицю України. Українська народна республіка отримала можливість розгромити російську п’яту колону на «Арсеналі» та укласти мирний договір із країнами Четвертого союзу. Як наслідок, УНР визнали незалежною державою та суб’єктом міжнародних відносин, а також надали їй військову допомогу для боротьби з російськими агресорами.

Проти двох об’єднаних, так званих революційних, армій, котрі з Бахмача почали рухатися на Київ, виступили близько 520 українських вояків, студентів та юнаків. З гвинтівками, 16-ма кулеметами та однією гарматою, встановленою на залізничній платформі, вони дали гідний бій більшовицькій артилерії та бронепотягу.

Українці завдали загарбникам відчутних втрат, і наступ було стримано. Далі почали вимушений відступ до столиці. Одна студентська чота, заблукавши, повернулася до станції, де потрапила у полон. Після катувань хлопців стратили. За різними оцінками фахівців, під Крутами загинули близько 70-100 Захисників України. Більшовиків пішло на той світ десь утричі більше…

Бій під Крутами часто називають «боєм за майбутнє України», звертають увагу учасники патріотичного дійства в «М-Формації». Через сторіччя, констатує бердичівська молодь, українці так само героїчно, звитяжно й самовіддано б’ються проти все тієї самої росії. Ворог так само значно переважає у живій силі, у лавах українських оборонців так само – професійні вояки й добровольці, чоловіки й жінки різного віку, статусу, віросповідання, різних професій та спеціальностей. І як понад сотню років тому, кожен свідомий українець – на фронті і у тилу – відчуває серцем та розуміє розумом: «рашизм» означає «геноцид», Україна потребує їхнього чину.