Велику силу мають щирість та відвертість – вони здатні розбити бездушність, бездумність та все, що, насправді, порожнє всередині. Велику силу має щира й відверта пісня – вона здатна наповнити міццю, вірою та надією навіть у страшні часи війни. Такі пісні лунали суботнього вечора у молодіжно-волонтерському центрі «М-Формація» Публічної бібліотеки бердичівської громади. Ділився ними Олександр Нечмоня – учасник бойових дій, капітан у відставці, волонтер, автор і виконавець власних творів, лауреат і дипломант численних всеукраїнських та міжнародних фестивалів та конкурсів.
Коли побаченого, пережитого, пропущеного крізь себе вистачить, здається, на десятки мистецьких вечорів… Коли у залі тебе слухають твої побратими, рідні тобі люди зі стажем дружби у десятки років… Коли твоя творча скарбниця складається зі всього, що принесла з собою війна, зі щоденної самовідданості й звитяги оборонців України, з рідких хвилин тиші, які даруєш коханій людині…
Все це – у піснях Олександра Нечмоні. Про «Точно в ціль» від рідної 26-ї артилерійської бригади ім. генерал-хорунжого Романа Дашкевича, про мужність та професійність наших славних воїнів, про те, як хочеться обійняти рідних і близьких, і про те, що усі вони – ті, хто боряться з ворогом на фронті і працюють на Перемогу у тилу – одна велика непорушна родина.
Написати щось подібне, висловити все, що на душі, у серці та мозку через проникливі слова й музику – дано далеко не кожному, діляться враженнями глядачі. Олесь Коляда, Валерій Хмелівський, Сергій Адам’як, Катерина Закревська, решта друзів та побратимів пана Олександра: за плечима кожного – життєві шляхи, досвід та мудрість. Багатьох звела разом війна – час, коли людина проявляється, немов та фотографія. В цих людях проявилося все, що є краще, і це дозволяє щиро вірити у те, що Україна переможе, бо повна таких людей.
… Бо є такі пісні, є такі зустрічі. Один із глядачів – міський голова Сергій Орлюк – відправив невеличкі відео з зустрічі своєму синову, котрий нині під Авдіївкою. Після 4-х днів тиші, каже, у відповідь отримав від того «сердечко». Значить справжнє, життєве…
Олександр Нечмоня співав та ділився думками й спогадами. Ділилися ними й присутні у залі. Про час до початку великої війни і про два останні роки. Про те, як штурмували РТЦК та СП, як через поважний вік та хвороби отримували відмови і йшли до добровольчого формування. Не взяли на фронт? Що ж, значить будуть робити все для перемоги тут, у тилу. А треба буде – таки візьмуть зброю до рук і битимуть ворога з усією силою, що тече в українській крові. Свій вибір ці чоловіки та жінки вже точно зробили. І пісні Олександра Нечмоні лише зміцнюють їх у думці, що вибір той – єдино правильний.
Фото – Офіційного сайту Бердичівської міської ради та Олега Силки
Відео – Офіційного сайту Бердичівської міської ради
