Бити підлого й сильного ворога… Нещадно, самовіддано… Забувши про вчорашню мирну професію і пам’ятаючи лише одне: нині ти – Воїн-Захисник і маєш докласти усіх знань, навичок, сил, аби не дати рашистам панувати в Україні… І наші хлопці й дівчата демонструють без перебільшення істинну доблесть та звитягу. Вони мужньо обороняються та йдуть на штурми плечем до плеча – звичайні слюсарі й електромонтери, освітяни й спортсмени, підприємці, технарі, медики, артисти театрів та цирків, співаки, програмісти тощо.

Цирків, запитає хтось? Так. Цирків. Його професією було смішити людей – малих та дорослих. І він виконував свою роботу з неймовірною легкістю й любов’ю. Що може бути світлішим, аніж, натягнувши яскраву перуку, начепивши червоний ніс-кругляш і непомірно великі черевики, жартувати та веселити публіку?..

Кажуть, бердичівлянин Володимир Ковальський був класним клоуном. Коли треба – іскристим та запальним, коли треба – до щему сумним і зворушливим.

А коли стало дуже треба – життєво, усій країні, Володимир відставив у бік свій реманент і взяв до рук зброю. Клоун перетворився на солдата з позивним «Артист», старшого водія мотопіхотної роти 16-го окремого мотопіхотного батальйону, що входить до складу 58-ї окремої мотопіхотної бригади ім. гетьмана Івана Виговського.

Володимир Ковальський був із тих, хто не звик робити щось наполовину. І воював так само віддано, як і працював у мирному житті. До останньої миті свого земного життя. 04 травня наш земляк геройськи загинув в одному з боїв, що точилися у Волноваському районі на Донеччині. У вересні Володимиру мало виповнитися 38 років…

Вічна Пам’ять і Шана тобі, Герою! Честь!

Бердичівський міський голова Сергій Орлюк, Бердичівська міська рада, її виконавчий комітет та уся багатотисячна бердичівська громада глибоко сумують із приводу загибелі Володимира Ковальського та щиро співчувають його рідним і близьким. Бердичів та Україна будуть пам’ятати, помстяться і переможуть!