Із подяки розпочався черговий особистий прийом громадян Сергієм Орлюком. Днями стався обвал стіни житлового будинку, що на Житомирській, 2/6. Один із мешканців звернувся до виконавчого комітету міської ради по допомогу у наданні місця для проживання. Фахівці запропонували два можливі варіанти – гуртожиток та житло під квартиру. Молодий чоловік відмовився, але прийшов до міського голови, аби виказати вдячність за увагу, оперативність та професійність дій спеціалістів.
Їхній будинок потерпає від підтоплення, іноді складається враження, що будівля вирушає у плавання. Вода час від часу піднімається, досягаючи щитової. У квартирах волого, повно комах, дихати немає чим. Із цією проблемою до Сергія Орлюка прийшла група мешканців будинку, що на Житомирській, 35. Раніше, стверджують, жодної води у підвалі не було – вона почала з’являтися відтоді, як неподалік побудували супермаркет побутової техніки. Що робити – це по-перше. По-друге, хто виконуватиме роботи? Хто за те все сплачуватиме, адже, як заявляють жителі, частину підвалу приватизували представники бізнесу, і вони теж би мали фінансово взяти участь в усуненні даної проблеми.
Про затоплення підвалу йому добре відомо, і про це вже йшла бесіда з керівництвом МК ВЖРЕП № 7, інформував жильців міський голова. На те, аби запропонувати вихід із ситуації, комунальникам було дано певний строк. Скоро той закінчується – буде знову зустріч, мають надійти варіанти. Наразі він бачить лише один, зазначив Сергій Орлюк: встановлювати потужний насос, що відкачуватиме воду.
Пенсіонерка шанованого віку, уродженка Андрушівщини, котра понад 20 років прожила у Дружківці, на Донеччині, нині – переселенка. На деякий час домовилася, аби родичі дозволили їй пожити у квартирі, що на Героїв України. Час вийшов: родичі одружують дитину, і молода пара планує заїхати до тієї оселі. Бабусі хоч на вулицю йди жити. Наче є діти, але кожен Україною десь «причепився», зітхає старенька…
Із вільним житлом нині картина чітка: вільного житла у громаді немає. Те саме Сергій Орлюк відповідає іншій переселенці, котра просить допомогти із місцем проживання. Та розповідає, що, проходячи необхідну процедуру, почула, що має надати результати обстеження колишнього житла. Проживала жінка у Бахмуті…
Те саме з приводу вільного житла міський голова говорить молодій мамі трьох дітей. Жінка – сирота, навчалася у бердичівській школі-інтернаті. Каже, що винаймає квартиру – дуже дорого, не витягує. А ще каже, що поруч у будинку порожні квартири розташовані: в них роками ніхто не живе, а лишень сміття туди звозять. Ситуація в усіх трьох випадках складна. Намітилися кілька можливих варіантів вирішення. Міський голова доручив пропрацювати кожен.
На прийомі – молода жінка. Разом із чоловіком мешкають та працюють у Житомирі. Там само, у ліцеї, вчиться їхня старша дитина. Туди само хотіли влаштувати меншу. До закладу дитину не беруть – потрібна, начебто, житомирська прописка, а у дитини – бердичівська. Тамтешні фахівці, начебто, стверджують, що бюджет має отримати якусь компенсацію за те, що навчають немісцеву. У бердичівській громаді, говорить Сергій Орлюк, діють інші правила: аби дитину взяли до школи, достатньо того, щоби хоча б один із батьків працював на території громади і сплачував податки до місцевого бюджету.
Жили жінка з чоловіком… Той дуже любив собак, і у пари їх було четверо. Чоловік помер, жінка мешкає нині в іншому місці, а собаки лишилися на старому, без нагляду. Ходити весь час до них вона не може – здоров’я не те, а один із псів – дуже здоровий і агресивний. Жінка боїться, що тварина може вискочити на вулицю і наробити біди. Просить, щоби допомогли – забрали хоча б двох.
Теж сімейна пара шанованого віку… Переселенці. Чоловікові надходила грошова допомога. Отримав чергові 3,0 тис. грн. Так сталося, що помер. Нині служби вимагають повернути гроші. Жінка не проти – лишень не знає кому та яким чином. За цією та рештою озвучених проблем Сергій Орлюк та профільні фахівці міської ради надали відповідні роз’яснення. Міським головою було дано низку доручень.
