У Бердичеві говорили про всесвітньо відомого гуманіста, основоположника нового напрямку світової літератури – соціального роману, творця Людської комедії, що налічує 137 монументальних творів, Оноре де Бальзака. Цьогоріч виповнюється 225 років із дня його народження, і ювілейну дату у Бердичеві відзначили покладанням квітів до пам’ятного знаку класику французької літератури, продовживши вшанування у костелі святої Варвари – місці, де церковним актом було закріплено шлюб Бальзака і української графині польського походження Евеліни Ганської.
Участь у Balzak Fest взяли Бердичівський міський голова Сергій Орлюк, начальник управління культури та туризму Житомирської ОВА Анатолій Душко, начальниця Бердичівської РВА Людмила Димидюк, депутатки обласної ради Алла Мусевич та Людмила Кицак, представники обласної, районної та міської влади, фахівці від культури, освітяни, громадськість міста.
Франція подарувала світу Бальзака. Бердичів подарував Бальзакові здійснення його найзаповітнішої мрії – зустріч з тією єдиною, котру кохав до самої смерті. Бальзак, у свою чергу, розповів усьому світу, що Україна починається в Бердичеві.
Бердичів шанує історію, зберігає традиції та, разом з тим, завжди відкритий до конструктивної співпраці. У 2003 році посол Франції в Україні, погодившись із твердженням, що Бердичів – це «маленький Париж», назвав місто «символом нашого континенту». Мовляв, у ньому мешкає багато людей різних національностей, Україна знаходиться у центрі Європи, а Бердичів – у центрі України. Згодом у співпраці з французькими партнерами розпочав роботу соціокультурний центр «Бальзак», було відкрито пам’ятник видатному французу, у довоєнний період проходив щорічний фестиваль «Французька весна».
Сьогодні, як і у 2019-му році, коли світ відзначав 220-річчя від дня народження Бальзака, Бердичів є активним учасником фестивалю «Balzak Fest», що веде стежками долі письменника, спонукає вивчати його творчість – велику енциклопедію життя.
Згадуючи свою першу подорож до України, Бальзак писав: «… десь біля полудня я побачив узгір’я, на якому лежить знамените місто Бердичів. … І тут я побачив справжній степ, бо Україна починається в Бердичеві. Все, що я бачив до цього – нічого не варте…» Письменника вразило вміння українського народу комбінувати найпростіші речі, до глибини серця зворушила традиція селян іти у поле та з поля, співаючи.
Не пізнавши материнської любові в дитинстві, Бальзак все свідоме життя шукав турботу, увагу і ніжність в інших жінках. Не будучи красенем, Оноре мав вишукане красномовство, чарівність, умів підкоряти зарозумілих панянок в простому монолозі однією лишень реплікою. Коли письменник домігся успіху у читачів, то став отримувати сотні листів від різних жінок, і одного разу натрапив на нарис загадкової жінки, захопленої талантом генія. Її наступні листи виявилися явним зізнанням в любові. Тією жінкою була Евеліна Ганська. Через багато років, ставши чоловіком та дружиною, в надіях на світле майбутнє, подолавши разом сотні перепон, вони мріятимуть про затишок удвох, впевнені, що їм обом вдалося отримати почуття любові та радості буття разом. Проте, світлі мрії зруйнувала хвороба письменника та його передчасна смерть.
«Як багато серед патріотів тих, для кого слово Батьківщина нічого не означає!». Стверджують, що цей вислів належить Бальзакові. Досягнення миру та свободи, про які колись писав видатний француз, сьогодні є головним пріоритетом в українській державі, нагадали на заході. Нині, зазначили, вона переживає чи не найважчі часи в своїй історії. Українці мають бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ зможуть досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться нащадки.
