Бердичів

міська рада

Бердичів переливається дзвінкоголоссям. Зі школами прощаються випускники-2024 (ФОТОРЕПОРТАЖ)

DSC_0060-3

Останнє шикування у своїй, такій рідній, школі… Повітря, здається, вибухне від гігантської суміші щастя, хвилювання, радості, знервованості, що крутиться у ньому, подібно невеличкому торнадо. Столи з Грамотами, Подяками, Відзнаками року – ці діти були напрочуд активні та успішні на різного роду олімпіадах, конкурсах, акціях, фестивалях. Зажурено чекають свого часу Дзвоники із синьо-жовтими стрічками: вони з радістю дзеленчали би для цих красивих дівчат та статних, змужнілих хлопців ще і ще, але…

Батьки… Скільки ними пережито, скільки сил та енергії витрачено, аби сьогодні було ось так красиво та змужніло. Так, напевне, виглядає чиста любов і непохитна віра – відпрошена з роботи, без огляду на дощ, без огляду на те, що у приміщенні нозі немає де ступити від кількості людей. Доки малі жартують та сміються, дорослі не зводять з них очей. Хтозна, коли ще трапиться нагода так ось помилуватися…

Вчителі… Традиційно знервовані, метушливі, схвильовані – в незалежності від того, який клас ведуть. Зрозуміти цих людей зможе лише той, хто хоча б раз відпускав від себе свого вихованця. В якого вклав все найкраще, чим володів. Хороша новина – відновлення прийде доволі швидко – з новими вихованцями, але саме зараз…

Директорка… Раніше, наче, не чути було, аби її голос тремтів. А сьогодні вона зізнається у коханні кожному. Зичить, застерігає, попереджає, налаштовує йти вперед і нічого не боятися. Просить не забувати рідну школу та своїх вчителів…

Міський голова… Знає, яким важким був цей рік і називає їх «дітьми війни» – занадто вже багато довелося їм пережити як для дітей. Але попереду – перемога й мир, попереду зовсім інше життя – самостійне, в якому відповідальність – то не просто слово, що часто звучить із вуст дорослих. Вони – українці, нагадує Сергій Орлюк, а це значить сильні, мудрі, відповідальні, розумні. А це значить, що вони зможуть все. Мають не забувати своїх вчителів, шанувати батьків і зростати справжніми громадянами своєї держави. За них нині воюють та віддають життя кращі з кращих.

Останні дзвоники лунають Бердичевом. Із різних його куточків вирушає у доросле життя вчорашня дітвора.