Не на життя, а на смерть б’ються з рашистськими окупантами українські воїни-захисники. Дуже важкі бої точаться на сході України. Вітчизняні Сили оборони докладають неймовірних зусиль, аби стримати ворога, який у рази більший за чисельністю. Маємо безкінечні приклади звитяги й відданості. Маємо непоправні втрати…

Під час виконання бойового завдання на Куп’янському напрямку геройськи загинув наш Дмитро Коваль. Сильний, сміливий, мужній і ще дуже молодий. У листопаді йому мало виповнитися 23 роки…

До Бердичева Дмитра привезли, коли йому було 5,5 рочків. Визначилися, що вчитися буде у 10-й школі. Після 9-го класу хлопець вирішив вступати до Бердичівського фахового коледжу промисловості, економіки та права. Закінчив відділення галузевого машинобудування за спеціальністю «технік-конструктор». Однією освітою не обмежився: став студентом столичного національного університету будівництва і архітектури. Отримав ступінь бакалавра й вирушив підкорювати магістерську висоту – до Житомирської політехніки.

Плани присвятити себе прикладній механіці зруйнувала велика війна. Довго не чекаючи, Дмитро записався до місцевого добровольчого формування «Паляниця». Якогось дня попрямував до РТЦК та СП – аби взяли до ЗСУ. Відмовили: мовляв, молодий, не служив… Тоді Дмитро поїхав до місця дислокації 131-го окремого розвідувального батальйону ім. полковника Євгена Коновальця і попросився на службу там. Так, зрештою, став розвідником-санітаром однієї з розвідгруп, з часом отримав молодшого сержанта.

За віддану й сумлінну службу Дмитро Коваль був відзначений нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ – Хрестом «Військова честь». Ще одну високу нагороду – за бої на Херсонському напрямку – молодий воїн отримати не встиг…

Українці продовжують звитяжну боротьбу з російськими агресорами. Їм не позичати стійкості, завзяття, уміння й професіоналізму. Рашистів нищитимуть вдень і вночі. За те, аби жила українська нація, аби була успішною вільна Україна. У пам’ять про загиблих Героїв-Захисників та мирних українців. У пам’ять про істинного патріота своєї країни Дмитра Коваля.

Вічна Пам’ять та Шана тобі, Герою! Честь!

Бердичівський міський голова Сергій Орлюк, Бердичівська міська рада, її виконавчий комітет та уся багатотисячна бердичівська громада глибоко сумують із приводу загибелі Дмитра Коваля та щиро співчувають його рідним і близьким. Бердичів та Україна будуть пам’ятати, помстяться і переможуть!