Якщо хто не знає, Україна – країна курганів. Українці є нащадками і носіями курганної культури, якій понад п’ять тисяч років. За підрахунками дослідників за ці тисячоліття пращури українців насипали понад 100 тисяч курганів і створили своєрідний історико-культурний ландшафт. Курган – це культове місце, найдавніший храм. Краєзнавці зазначають, що в минулі століття на курганах з кам’яними бабами люди залишали монети, записки з проханнями. Подекуди ця традиція зберігається і до наших днів.
А чи знаєте ви, що бердичівська громада серед численних об’єктів культурної спадщини має і власний курган?
Знаходиться курган неподалік села Скраглівки, поряд із залізничною дорогою. Його дослідили ще у 1935 році працівники Житомирського та Бердичівського краєзнавчих музеїв, а знайдені під час досліджень матеріали передали до Інституту археології НАН України. Цей курган занесено до пам’яток археології місцевого значення.
Скраглівський курган має розмір 30 на 25 метрів. Але нині його важко помітити на прилеглій місцевості – свою справу зробила сучасна цивілізація, змінивши довколишній ландшафт побудовою залізничної колії та автодороги з відповідною дорожньою інфраструктурою. Тож якщо ви не знаєтесь на археології, віднайти курган буде важко.
А чи можуть перебувати у надрах цього кургану якісь цінності на кшталт скіфського золота чи хоча б цінних виробів доби бронзи? Цілком однозначно можемо стверджувати, що ні. Та все ж ця пам’ятка археології має власну цінність та неповторність. Адже як вказують дослідники, які зробили невеликий розкоп (шурф) рівно 90 років тому, у кургані знаходяться рештки керамічного посуду, вироби з кістки та кременю, глиняні грузила, фрагменти глиняних статуеток, робочий інструмент. Все це вказує на те, що скраглівський курган – це могила, в якій знайшли вічний спочинок наші далекі предки, які населяли цю територію наприкінці I тисячоліття нашої ери, у часи хрещення Русі.
Ще ціла група з тридцяти невеличких курганів (їх розміри «від майже непомітних» до висотою у майже два метри) знаходиться на високому лівому березі річки Гнилоп’ять на захід від Скраглівки у північній частині Скраглівського лісу. Їх також свого часу частково дослідили. На сьогодні вони вже майже знищені людською діяльністю пізніших часів, тож вони не становлять значного інтересу для археологів.
Українці тисячоліттями живуть поруч із прадавніми могилами, які є невід’ємним атрибутом народної міфології та фольклору. Могила виконувала багато функцій. Однією з них був межовий знак, орієнтир на місцевості, розміщений на пануючих висотах місцевості, утворюючи мережу, в якій з кожної могили видно всі могили в околиці до 5 кілометрів, а в деяких випадках і далі. Тож цілком можливо, що і великий скраглівський курган – це елемент цілої мережі. Адже неподалік, всього за декілька кілометрів знаходяться й інші відомі нам кургани: на захід – поряд із селом Мирославка та на околиці села Райки, на південь – курган між селом Романівка (колишні Жидівці) та хутором Бандрівського (нині не існує).
Відділ охорони культурної спадщини Бердичівської міської ради
