Любов, відповідальність, сила людського серця. Осмислений душею і розумом вибір бути поруч, підтримати, захистити, подарувати шанс на щасливе дитинство. Розуміння батьківства не лише як зв’язку біологічного, а як щоденної турботи, віри в дитину й готовності бути її опорою. У Бердичеві відбувся регіональний форум «Жінки-лідерки за права дітей: реформа, що змінює життя».

Спробувати об’єднати досвід, почути історії тих, хто пройшов самовідданий і благородний шлях назустріч дітям, позбавленим батьківської любові й турботи, обговорити виклики і спільно знайти відповіді – з такою метою задумувався цей захід, зазначила на його початку модераторка зустрічі, депутатка обласної ради, лідерка руху «Зе!Жінки» Житомирщини Людмила Кицак.

Усиновлення, патронат, опікунство, створення дитячих будинків сімейного типу – це не просто правовий акт, а рішучий й самовідданий крок до дитини. Держава, яка відмовляється від старої системи інтернатних закладів на користь виховання у сім’ях, рухається у правильному руслі. Такі думки, вітаючи учасниць форуму, висловили голова координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей Ірина Тулякова та депутат Верховної Ради України Богдан Кицак.

Народний обранець з приємністю констатував той факт, що людей, котрі вирішують взяти на себе сміливість та відповідальність допомогти дітям, позбавленим материнської і батьківської любові, на Бердичівщині більшає. Ці люди повністю беруть на себе перетворення дитини на цілісну особистість, забезпечуючи її комплексний розвиток. Вони стають для дітвори джерелом любові, турботи, душевного спокою – і це заслуговує на щиру дяку.

«Змінюємо систему заради дітей: реформа, яка повертає дитинство». Частину першої дискусійної панелі присвятили обговоренню деінституалізації – тому самому переходу від виховання в інтернатах до виховання у сім’ях. Регіональна координаторка Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей у Житомирській області Олена Орлова запросила присутніх до огляду Стратегії забезпечення права кожної дитини в Україні на зростанні у сімейному оточенні та основних підходах до її впровадження. Фахівчині сфери захисту дитячих прав Вікторія Осіпова та Алла Бондаренко інформували про стан справ у даній галузі у бердичівській громаді та в районі.

Кожна дитина повинна зростати у сім’ї. Як виникла думка створити патронатну родину, прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, усиновити дитину? Яким чином проходив процес адаптації? З якими викликами стикнулися? З якими проблемами? Чи досягли того, на що так чекали? Другу дискусійну панель модерувала депутатка міської ради, лідерка руху «Зе!Жінки» м. Бердичева Анна Ліпецька. Із нею та з усіма присутніми власними успішними кейсами ділилися Любов Трибун, Наталія Мончаківська, Світлана Вдовиченко та Олена Гвоздецька. Історії різні, висновок один на всіх: взяти на себе виховання дитини, щойно вилученої з сім’ї, – величезна відповідальність. І така само величезна, ні з чим не зрівняна, радість.

Найкраще середовище для дитини – то родина, сім’я. Ось такий, власне, висновок від учасників форуму. Кожна історія успіху, кожен приклад створеної сім’ї – це свідчення того, що реформа працює. Що у дітей з’являється більше шансів прожити справжнє дитинство і, зрештою, повноцінне життя.