В’язниці, заслання, катівні й фільтраційні табори, примусове психіатричне лікування та масові розстріли — ось справжній інструментарій комуністичного радянського режиму, що він його лишив у спадок нелюдам з російським громадянством. Щороку третьої неділі травня Україна з болем згадує про тисячі людських доль, які стали жертвами політичних репресій. До заходів із вшанування пам’яті сотень тисяч українців, чиї життя обірвав або скалічив комуністичний режим, долучилися Бердичівський міський голова Сергій Орлюк, перший заступник начальника Бердичівської РВА Сергій Бакуменко, громадськість.

Сталінського терору та репресій протягом 30-х років ХХ століття зазнали усі верстви українського населення — від всюдисущих лещат кгбістів не могли врятуватися ні науковці, ні люди, що працювали на землі, ні політичні опоненти диктатора. За даними Українського інституту національної пам’яті наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.

Українці пам’ятають і ніколи не пробачать злочинів проти свого народу, переконані присутні на заході. Історія політичних репресій — це завжди не тільки про минуле, а й про відповідальність у майбутньому: немає права мовчати, коли знову приходить терор під знайомими гаслами та діє старими методами. Пам’ять про жертв тоталітарного режиму — моральний обов’язок народу, спротив забуттю та несправедливості.