25 березня 2025 року Верховна Рада України ухвалила Закон № 9549, що вносить важливі зміни до процедури відведення земельних ділянок під цифрову інфраструктуру. Одним із ключових рішень стало продовження до 2028 року строку, протягом якого дозволено змінювати цільове призначення земель без обов’язкової розробки комплексних планів просторового розвитку територій. Це надає громадам більше часу на впорядкування просторового планування в умовах війни. Закон також уточнює процес створення схем планування частин територій України — їх розробка можлива лише після відповідного рішення Кабінету Міністрів.

Уточнено й те, що відсутність схем не блокує розроблення іншої містобудівної документації. Це спростить процедури на місцях і зменшить ризики для розвитку територій. Закон став відповіддю на реальні обставини: станом на квітень 2025 року лише 2 громади з 1469 завершили комплексні плани. Причини — брак фахівців, воєнні дії, а також вимушена мобільність мешканців і працівників громад.

Питання продовження строку розроблення комплексних планів неодноразово піднімалося в межах національних та регіональних зібрань, зокрема на Конгресі місцевих і регіональних влад при Президентові України. На публічних слуханнях, що відбулися 19 червня 2025 року, понад тисяча громад чітко висловилися за відтермінування вимог щодо поєднання містобудівної та землевпорядної документації в електронному форматі.

Крім того, громади запропонували переглянути обов’язковість створення схем гірських територій. Позиція місцевого самоврядування була аргументованою — нинішні обставини не дозволяють завершити процеси у встановлені строки. Зокрема, через відсутність підготовлених фахівців, часті ротації кадрів та потребу у швидкому розподілі земель для потреб бізнесу і цифрової інфраструктури.

Війна ускладнила будь-яке планування. Без можливості оперативно оформлювати землі, громади втрачали шанс залучити інвестора, створити робочі місця, забезпечити податкові надходження. Це призводило до економічного спаду, зменшення кількості населення, відтоку кваліфікованих працівників за кордон. Закон покликаний зняти бар’єри й дати громадам можливість діяти у складних умовах, не чекаючи на завершення бойових дій.

Водночас розробка комплексних планів не скасовується. Вона відкладається до 2028 року, щоби громади могли реалізувати цю вимогу тоді, коли будуть відповідні ресурси та спокійніші умови. Це дозволить працювати якісно, із залученням потрібних спеціалістів та кращим аналізом територіального розвитку.

Варто наголосити на активній позиції народних депутатів, які підтримали ініціативу та врахували прохання місцевого самоврядування. Це стало важливим прикладом конструктивної взаємодії парламенту та територій у надзвичайний період. Прийнятий закон відповідає реаліям і дає інструмент для адаптації до викликів воєнного часу.

Велику роль у формуванні цього рішення відіграв Конгрес місцевих і регіональних влад при Президентові. Саме на його платформі громади отримали можливість донести свої аргументи до центральної влади. Така комунікація ще раз довела ефективність цієї інституції як дієвого механізму впливу знизу догори.

Реакція Президента України Володимира Зеленського була своєчасною і послідовною: він підтримав ініціативу, підписавши Закон, на який чекали сотні громад.