Можливе підняття тарифу на проїзд у громадському транспорті стало темою обговорення на засіданні виконавчого комітету. Не так давно бердичівськими перевізниками було озвучено: тариф, який дозволить говорити про те, що їхня діяльність є рентабельною, повинен складати 11 грн. Міське управління ЖКГ направило їм листа, в якому, з-поміж іншого, нагадало: у договорах на перевезення чітко визначено ряд умов. Так, зокрема:

• громадський транспорт повинен працювати, згідно затверджених замовником (управлінням ЖКГ) графіків та схем руху;
• водії мають здійснювати видачу проїзних квитків;
• повинно бути забезпечено належний санітарний стан транспортних засобів та щоденне вологе прибирання;
• кожен транспортний засіб має бути обладнаний пристроєм для оголошення зупинок, відеофіксатором, GPS-системою, а замовник повинен мати доступ до інформації з цих пристроїв.

На початку березня перевізникам повторно нагадали про необхідність встановлення GPS-систем. На жаль, констатувалося у листі, перевізники й надалі порушують умови догорів та конкурсні умови загалом. Тож у виконкомі просили надати відповідні пояснення. У разі ненадання у визначений термін, повідомили, постане питання про розірвання укладених договорів.

У відповідь перевізники теж прислали лист. У ньому, насамперед, зазначили, що докладають всіх зусиль, аби належним чином виконувати умови договорів на перевезення. Але… Економічно обґрунтовані, на їхню думку, тарифи відсутні, а карантин в Україні та запроваджені карантинні обмеження перешкоджають їхній діяльності.

І умови договорів вони порушують з причин, що від них не залежать. А ще:

• через карантин зменшився пасажиропотік, а видатки, у свою чергу, збільшилися;
• ремонт шляхопроводу через залізницю по вул. Житомирській унеможливлює дотримання графіків руху;
• проїзні квитки є у кожній маршрутці і видаються пасажирам на вимогу останніх;
• санітарний стан засобів забезпечено, вологе прибирання та дезінфекція проводяться;
• автобуси частково обладнані відеофіксаторами та GPS-системами. Обладнати їх на 100 % не вистачає фінансів, причина нестачі – знову-таки, існуючі тарифи, які, начебто, економічно необґрунтовані;
• умови договорів значною мірою не виконуються через неналежний стан доріг.

Переконання у тому, що члени виконкому далекі від проблеми тарифів тому, що не користуються громадським транспортом, маючи всі, як один, власні авто, хибне. Приклад тому – Вікторія Ружицька. З її слів, дізнатися, який автобус куди і коли їде, коли розпочинає роботу і коли здійснює останній рейс, просто неможливо. Потрібного маршруту немає, коли вона вранці виходить з дому, і немає, коли повертається з роботи. Її думка така, що люди готові платити більші кошти за проїзд, але перевізники мають привести у відповідність графік руху транспорту та донести до населення, за що те, власне, сплачує кошти. Але підвищувати тариф, залишаючи послуги на тому самому низькому рівні, недопустимо. Свого часу, нагадує Вікторія Ружицька, звертаючись щодо підняття вартості до 5 гривень, перевізники давали ряд обіцянок. І не виконали їх.

Відчуття дежа вю викликало обговорення у ще одного члена виконкому Олексія Тростянського. У 2017 році, пригадує, він чув все те саме, лишень цифри були інші. І за 4 роки на краще нічого так і не змінилося. Не проблема сам тариф, зауважує, проблема – у належній якості послуг. Чиста маршрутка, вчасний її приїзд, вихований водій – хіба це потребує великих коштів? І всього цього можна було досягнути за 4 роки.

На тому, як перевізники дотримуються вимог карантину, запропонував зупинитися депутат міської ради Денис Заремський. У жодній маршрутці, зазначив, не здійснюється дезінфекція салону, на кінцевих зупинках не обробляються контактні поверхні, а це ж безпека людей. Чому у магазині можуть це зробити, а в автобусі – ні?.. Перевізники просто не бажають виконувати свої обов’язки та йти назустріч замовнику, підсумував депутат.

У свою чергу, членкиня виконкому Ірина Самборська звернула увагу на бруд у маршрутках та повальну рекламу на вікнах транспорту. Для чого це робиться – для того, аби заробити? Чи для того, аби не було видно бруду на склі? А може перевізники не бажають, щоби можна було проконтролювати кількість пасажирів у салонах?..

Тариф розміром у 8 гривень… Не 11, не 10 і не 9… Він особисто проситиме членів виконавчого комітету, аби ті затвердили таку вартість проїзду, запевнив перевізників міський голова Сергій Орлюк. Скільки триватиме процедура затвердження, сказати не може – не все залежить від місцевої влади. Можливо, не менше трьох місяців. Що вимагатиме й обіцятиме влада у відповідь? Вимагатиме кардинальні якісні зміни у наданні послуг. Обіцяє тотальний жорсткий контроль, переглядання умов договорів, створення робочої групи, що працюватиме над даним питанням. До її складу увійдуть і депутати, і громадські активісти, і всі небайдужі містяни, і самі перевізники. Їздити у Бердичеві за 11 гривень – такого не буде, заявив Сергій Орлюк, як немає такого у містах, подібних до Бердичева. А доводити, що усі ці 4 роки вони працювали собі у збиток – то спекуляція. 

Перевізники на 8 грн. погодилися. Нині, повідомили, вони знаходяться на межі банкрутства: запропонованого тарифу має вистачити, аби утриматися…