Із 25 листопада по 10 грудня у десятках країн світу проходить акція «16 днів активізму проти ґендерно зумовленого насильства» — проблеми, від якої потерпають тисячі людей. Однак що це таке і яке саме насильство можна називати цим складним словом?
Ґендерно зумовлене насильство — це насильство, вчинене проти особи через її стать, ґендерну ідентичність чи самовираження, або яке непропорційно впливає на осіб певної статі. Ґендерне насильство має різноманітні культурні форми і поширюється майже на всі сфери життя, де чоловіки контактують з жінками. Види ґендерно зумовленого насильства включають фізичне, психологічне, сексуальне та економічне насильство. Додатково, існуютьспецифічні форми, такі як домашнє насильство, сексуальні домагання, примусові шлюби, примусова стерилізація, генітальна мутиляція та торгівля людьми.
Ґендерно зумовлене насильство виокремлюють в окремий вид насильства, тому що це є специфічною групою. Його чинять чоловік чи жінка. Як показує практика в Україні та світі, ґендерне насильство чинять саме щодо жінок і саме тому, що вони є жінками. Ця група є специфічною і потребує спеціального захисту й підходів до надання допомоги та загалом спеціального реагування з боку держави саме на цей вид насильства. Одна з найголовніших причин такого насильства – це ґендерна нерівність у суспільстві, де чоловіки зловживають своєю владою щодо жінок. При цьому чоловіки, від яких очікується агресивна поведінка, не лише чинять насильство, а й самі страждають від нього (у війнах, розбоях, вуличному насильстві). Тому вони є як агресорами, так і жертвами насильницької поведінки.
Державна політика щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків спрямована на:
- утвердження ґендерної рівності;
- недопущення дискримінації за ознакою статі;
- застосування позитивних дій;
- забезпечення рівної участі жінок і чоловіків в ухваленні суспільно важливих рішень;
- забезпечення рівних можливостей жінкам і чоловікам щодо поєднання професійних та сімейних обов’язків;
- підтримку сім’ї, формування відповідального материнства і батьківства;
- виховання і пропаганду серед населення України культури ґендерної рівності, поширення просвітницької діяльності у цій сфері;
- захист суспільства від інформації, спрямованої на дискримінацію за ознакою статі.
Рівність прав жінок та чоловіків в Україні гарантується Основним Законом держави. Стаття 24 Конституції України проголошує, що кожний громадянин суспільства – як чоловік, так і жінка – має всю повноту соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод. Ці принципи підтверджуються і в інших статтях Конституції та законах України.
Відповідальність за ґендерне насильство в Україні залежить від його форми і може бути як адміністративною, так і кримінальною.
Наслідки ґендерно зумовленого насильства є руйнівними і включають фізичні, психологічні, сексуальні та економічні проблеми, які можуть тривати все життя.
Якщо ви або хтось із ваших знайомих став/стала жертвою насильства:
▪ Викликайте поліцію за номером 102.
▪ Зверніться на «гарячу» лінію з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей: 15 47.
Управління сім’ї та соціального захисту населення Бердичівської міської ради
