У Житомирській області активно розширюють мережу патронатних сімей, адже потреба у тимчасовому влаштуванні дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, зростає щороку. Нині в 38 громадах триває пошук охочих стати патронатними вихователями, оскільки саме ці громади ще не мають власних патронатних сімей. Натомість у 28 громадах вже функціонують 49 патронатних сімей, в яких знайшли прихисток 103 дитини, і ще троє кандидатів перебувають на етапі навчання. Це важливий результат, однак для повного охоплення області послугою необхідно створити значно більше патронатних сімей — особливо там, де діти досі змушені чекати на влаштування або тимчасово перебувати у закладах, замість того щоб одразу потрапити в безпечне сімейне середовище.
Патронатне виховання – це тимчасовий догляд та виховання дитини, яка опинилася у складних життєвих обставинах. Це альтернатива дитячим будинкам, що дозволяє дитині залишатися в безпечному родинному середовищі на час подолання проблем її біологічними батьками. Термін перебування в патронатній сім’ї зазвичай не перевищує трьох місяців, але у випадку обґрунтованої необхідності може бути продовжений до шести. У цей період з дитиною працюють фахівці, а соціальні служби допомагають батькам подолати складні життєві обставини, щоб дитина могла повернутися в родину або отримати іншу форму сімейного влаштування.
Патронатним вихователем може стати повнолітній громадянин України з досвідом виховання дітей, відповідними житловими умовами та готовністю надати тимчасовий прихисток дитині разом зі своєю родиною. Перш ніж розпочати роботу, кандидат проходить первинний відбір, спеціальне навчання, після чого за наявності позитивної рекомендації укладає договір про надання послуг з патронату над дитиною. Влаштування дитини в патронатну сім’ю ухвалюється рішенням органу опіки та піклування.
Держава повністю підтримує патронатні сім’ї та бере на себе витрати, пов’язані з утриманням дітей. Патронатний вихователь та його помічник отримують грошове забезпечення, а на кожну дитину виплачується соціальна допомога у розмірі від двох з половиною до трьох з половиною прожиткових мінімумів залежно від віку та стану здоров’я. Крім того, за патронатного вихователя та помічника сплачується єдиний соціальний внесок, який означає, що вони мають страховий пенсійний стаж, а всі виплати здійснюються з дня влаштування дитини до дня її вибуття з сім’ї.
Патронат – це не просто форма тимчасового догляду за дитиною. Це життєво необхідний механізм захисту дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах. Йдеться про дітей, яких через кризу в родині тимчасово вилучають з дому – іноді на кілька днів, іноді на кілька місяців –для прикладу, поки триває розслідування, лікування батьків, розгляд судових питань та вирішення подальшої долі дитини.
Протягом 2025 року було створено 19 патронатних родин, втім, робота, спрямована на розширення мережі патронатних вихователів триває.
До інформаційно-роз’яснювальної роботи, спрямованої на пошук кандидатів та подальшого розширення мережі патронатних сімей в громадах крім спеціалістів служб у справах дітей міських, селищних та сільських рад залучені фахівці із соціальної роботи, працівники центрів зайнятості, закладів освіти, старости старостинських округів, які безпосередньо володіють інформацією щодо потенціалу та потреб кожної громади. В подальшому ж в кожній громаді Житомирської області має функціонувати патронатна сім’я, у великих територіальних громадах, враховуючи потреби, – декілька патронатних сімей.
За інформацією Житомирської ОВА
